Останні новини з України: рік війни

24 лютого 2022 року назавжди закарбувалося в колективній пам’яті українців. Сталося те, чого ніхто не очікував. Рано вранці, в четвер, 24 лютого, Росія вторглася в сусідню Україну, з якою перебувала в конфлікті з 2014 року.

Давайте повернемося на рік назад. У понеділок, 21 лютого 2022 року, ми зібралися з усіма співробітниками фонду «Християни за Ізраїль – Україна» в нашому офісі. Ми провели час у молитві та ще раз пройшлися по всіх пунктах підготовки на випадок початку «страшних подій». Наш девіз тоді був таким: молимося про краще, але маємо бути готовими до гіршого. А готуватися до гіршого ми почали ще з  листопада 2021 року.

Через кілька днів після нашої зустрічі «страшні події» стали реальністю. Перші панічні телефонні дзвінки, перші біженці, благаючі про допомогу…евакуаційні автобуси, які привозили і вдень, і вночі людей, які вимушені були залишити домівки….кухня, де 12 волонтерів працювали безупинно…І незабаром наші три великі притулки були повністю заповнені біженцями. Вони зупинялись ту нас на день-два, перш ніж далі ми відвозили їх до Молдови та Румунії (і, зрештою, до Ізраїлю).

Маріуполь

Наша головна увага та допомога були зосереджені на східній Україні, особливо на місті Маріуполь. У співпраці з рабином Менделем, з яким ми підтримуємо добрі стосунки вже багато років, ми робили все можливе, щоб якомога більше врятувати людей  Однак бомбардування ставали інтенсивнішими, а руйнування настільки великими, що ситуація стала нестерпною і небезпечною. Ті, кому вдалось врятуватися, тікали, долаючи кілометри пішки, але для багатьох було вже занадто пізно. Група людей  знайшла притулок у величезному підвалі театру в центрі міста, але і ця будівля була зрівняна з землею. Літня єврейська пара, яка також переховувалася в цьому підвалі, залишилася жива і врешті-решт потрапила до нашого притулку через довгі обхідні шляхи та манівці. Важко описати словами, що довелося пережити цим людям. Зрештою, ми їх теж вивезли до Ізраїлю через Молдову.

Війна явно залишила свій слід в Україні.

Ми евакуювали тисячі євреїв –  матерів, дітей, людей похилого віку (сліпих і глухих) і тих, хто пережив Голокост – і привезли їх до Ізраїлю через сусідні країни. Це був сумний, жахливий, але також історичний рік з точки зору повернення українських євреїв до Ізраїлю. У 2022 році 15 213 євреїв з України буквально виконали заклик Писання «Втікайте з краю північного аж до Сіону».

Сумна, але особлива історія

У квітні минулого року Михайлу і його дружині Олені вдалося втекли з Маріуполя. Вони прибули до нашого притулку, з собою мали лише два поліетиленові пакети речей – все, що змогли зібрати за кілька хвилин. На нашому великому евакуаційному автобусі ми привезли їх і багатьох інших до кордону з Молдовою. Там всі біженці переходили кордон пішки по довгому мосту, пересідали в інший евакуаційний автобус і прямували до Кишенева, столиці Молдови.

Михайло та Олена одразу після втечі з Маріуполя, з усіма своїми речами у двох сумках. | Фото: C4I

Валерія з дитиною

1 лютого цього року ми привезли з Києва до Молдови молоду жінку Валерію з її тримісячною дитиною Софією. Тоді ми ще не знали, що Валерія втекла до Києва з Маріуполя разом зі своїм чоловіком, щоб дочекатися народження їхнього первістка. Але тепер Валерія вирішила їхати до Ізраїлю з маленькою донечкою, де з квітня перебували батьки її чоловіка. Вони благали невістку їхати з ними, поки не почався другий наступ, який міг зробити майже неможливим виїзд з України.

Валерії було нелегко прийняти рішення, адже її чоловік не може покинути країну через закон про мобілізацію. Але вони не хотіли пережити другий «Маріуполь». Валерія уважно подивилася на свою кількамісячну дитину і задумалася: «Де буде рости моя дитина – тут чи в Ізраїлі? Рішення було прийнято швидко: Ізраїль. Фотографія, яку ми отримали з Ізраїлю, була дуже зворушливою! Возз’єднання сім’ї на Землі Обітованій, де зараз живе рабин Мендель Кохен і намагається якнайкраще пасти свою переселену з Маріуполя паству.

Валерія з немовлям Софією та свекрухою в Ізраїлі. | Фото: C4I

Що буде далі?

В якому напрямку розвиватиметься війна, можна лише здогадуватися. Що ми точно знаємо, це те, що війна спричинила величезні страждання і має руйнівний вплив на мільйони українців. Десятки тисяч розбитих родин, безсилля та ненависть, які залишаться з поколіннями.

Кілька днів тому нам прочитали Псалом 59:13 як заохочення: «Подай же нам поміч на ворога, людська бо поміч марнота!». Цей вірш в першу чергу призначений для ворогів Ізраїлю, єврейського народу. Ми маємо змішані почуття, озираючись на рік війни в Україні. Переважає вдячність за Божий захист, за Його порятунок Свого народу, за те, що ми маємо так багато вірних волонтерів і фінансових прихильників у скрутні часи!

Цю картину намалювала моя донька Еліана (9 років) (з допомогою колеги Насті): Автобус фонду «Християни за Ізраїль» везе єврейських біженців через розділене море. | Фото: C4

Вчора в Ізраїлі благополучно приземлився ще один літак з єврейськими біженцями з Кишенева, Молдова. Наступний рейс запланований на початок березня. Найближчими днями заплановані численні поїздки, щоб доставити єврейських біженців у безпечне місце і підготувати їх до від’їзду в Ізраїль. Зрештою, «Червоне море» все ще відкрите, перешкоди поки що можна обійти, і ми продовжуємо надавати допомогу єврейським сім’ям, які її потребують на шляху до Ізраїлю. Сподіваємося, що так буде і надалі!

Обітниці

В Ісаї 43:6 ми знаходимо повеління про повернення Божого народу додому, до Ізраїлю. У Біблії є багато обітниць про повернення євреїв. Як християни за Ізраїль, ми вдячні за те, що можемо брати активну участь у поверненні євреїв додому.