Подобається вам це чи ні: «Спасіння від юдеїв»

Починаючи з 7 жовтня, ми стали свідками вибуху антисемітизму в усьому світі, який нагадує 1930-ті роки в нацистській Німеччині. Заклики до «антиєврейської кампанії» і звільнення Палестини «від річки до моря» є нічим іншим, як закликами до вбивства і знищення єврейського народу. У засобах масової інформації люди з усіх сил критикують і засуджують Ізраїль (тобто єврейський народ) за військові злочини і злочини проти людяності.

Безумовно, жахливі смерті і руйнування в Газі важко сприймати. Критика ізраїльського підходу до цього конфлікту цілком зрозуміла. Адже, хто не хоче, щоб війна закінчилася прямо зараз?

Але чим можна пояснити таку люту ненависть до євреїв?

Антисемітизм – це насильницька протидія існуванню єврейської нації. Це ненависть до претензій євреїв на «обраність», а отже, ненависть до Бога, який їх обрав.

Здається, що в глибині душі ми, язичники, завжди обурювалися ідеєю, що євреї є особливими.

Багато християн навіть сьогодні вважають, що євреї більше не є обраними, що вони більше не мають якогось особливого місця в Божій системі устрою.

Це щонайменше дивно, якщо врахувати, що народ Ізраїлю знаходиться в центрі Євангелія в Новому Завіті – від початку і до кінця.

Біблія свідчить, що Ісус народився євреєм, жив як єврей, помер євреєм, воскрес і вознісся євреєм, і повернеться євреєм.

Кілька прикладів:

Ангел Гавриїл сповіщає Марії, що Ісус отримає «престола Його батька Давида. І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюванню Його не буде кінця».

Марія проголошує, що «пригорнув Він Ізраїля, Свого слугу, щоб милість згадати, як прорік був Він нашим отцям…» (Лук. 1:54-55).

Лука записує, що Захарія, батько Івана Христителя, сповнений Святого Духа, пророкував, що Ісус прийшов спасти народ Ізраїля від ворогів, «щоб ми, визволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого» (Лук. 1:74-75).

Коли Ісуса принесли до храму через вісім днів після Його народження, Симеон – праведний і побожний чоловік, «що потіхи чекав для Ізраїля»,– благословив Бога: «бо побачили очі мої Спасіння Твоє, яке Ти приготував перед всіма народами, Світло на просвіту поганам і на славу народу Твого Ізраїля!» (Лук. 2:25-35).

Набагато пізніше, в посланні до Римлян, Павло підтверджує, що «…дари й покликання Божі невідмінні» (Рим. 11:29).

Сам Ісус сказав, що «спасіння від юдеїв» (Ів. 4:22).

Чи любить Бог Ізраїль більше, ніж інші народи – євреїв більше, ніж язичників? Ізраїльтян більше, ніж палестинців?

Ні, звичайно ж, ні. «не дивиться Бог на обличчя, але в кожнім народі приємний Йому, хто боїться Його й чинить правду» (Дії 10:34-35).

І все ж обрання і покликання Ізраїлю є унікальним.

Саме через народ Ізраїлю Бог благословляє народи. В Ізраїлі народився Спаситель, і через відновлення Ізраїлю Він викупив все творіння.

Коли ми святкуємо Різдво, важливо, щоб ми, віруючі язичники, пам’ятали, що ми прищеплені до Божих завітів з Ізраїлем. Наш Спаситель Ісус Христос зруйнував стіну ворожнечі між євреями та язичниками, але також прийшов як єврей за законом, щоб підтвердити (а не зруйнувати) обітниці та заповіти Своєму народові Ізраїлю (Рим. 15).

Подобається нам це чи ні, але наша ідентичність і покликання пов’язані з ідентичністю та покликанням Ізраїлю.

Чи означає це, що ми повинні підтримувати все, що робить або говорить сучасна держава Ізраїль? Чи означає це, що ми віддаємо перевагу Ізраїлю перед палестинцями? Звісно, ні. Держава Ізраїль – це створене людиною утворення, небезгрішне і недосконале. Палестинців також Бог безмежно любить, і вони мають законні права на життя на своїй землі та прагнення до незалежності.

Але факт залишається фактом – подобається нам це чи ні – Бог повертає єврейський народ додому і відновлює його на своїй землі з певною метою. Ми, християни, повинні дякувати Богові за єврейський народ, молитися за нього і бути з ним солідарними перед обличчям тих, хто прагне його знищити.

Святкуючи Різдво Христове, молімося насамперед про прихід нашого Господа і Спасителя, який буде судити народи, займе престол Свого батька Давида і буде царювати посеред Свого народу Якова.

Тоді прийде мир і процвітання для всіх – в тому числі і для палестинців! – і здійсниться пророцтво, що записане в дев’ятнадцятому розділі книги пророка Ісаї:

«Того дня буде бита дорога з Єгипту в Асирію, і прийдуть асирійці до єгиптян, а єгиптяни до асирійців, і будуть служити єгиптяни з асирійцями Господеві. Того дня буде Ізраїль третім краєм побіч Єгипту й Асирії, благословенням серед землі, бо Господь Саваот його поблагословив та й сказав: Благословенний народ мій Єгипет, і Ашшур, чин Моїх рук, та Ізраїль, спадщина Моя!» (Іс. 19:23-25).

Прийди, Господи Ісусе, прийди скоріше і спаси Свій народ, щоб «визволившись із руки ворогів, [євреї] служили безстрашно Йому у святості й праведності перед Ним по всі дні життя».

Редакційна група – Ізраїль і християни сьогодні