Ізраїль і ХАМАС – конфлікт між братами?

У численних біблійних дослідженнях, статтях і проповідях останніх десятиліть конфлікт між Ізраїлем і навколишніми арабськими народами пояснювався як давня братня суперечка. Конфлікт, який бере свій початок від Ісаака та Ізмаїла. Попри те, що Агар та її сина Ізмаїла виганяють з Обітованої землі, вони отримують обітниці та благословення: «А щодо Ізмаїла, Я послухав тебе: Ось Я поблагословлю його, і вчиню його плідним, і дуже-дуже розмножу його. Він породить дванадцять князів, і великим народом учиню Я його. А Свого заповіта Я складу з Ісаком, що його Сарра вродить тобі на цей час другого року» (Буття 17:20-21). Це не звучить як прокляття Ізмаїлу та його арабським нащадкам.

«А Свого заповіта Я складу з Ісаком»

Дійсно, арабські народи стали надзвичайно численними. Однак завіт продовжується через Ісаака та його подальших  єврейських нащадків, що, очевидно, є постійним джерелом ревнощів і конфліктів. Все ж, з приходом єврейського Месії Ісуса Христа для всіх народів, включаючи арабів, були відкриті двері, щоб стати повноправними дітьми Божими через віру в Нього. Зрозуміло, що можна говорити про конфлікт між братами, які мають спільного прабатька Авраама. У конфлікті між братами, безумовно, буває жорстокість і можуть бути жертви. Але примирення між братами завжди можливе. Виникає питання, чи можна класифікувати нинішній конфлікт між Ізраїлем і ХАМАСом під цю концепцію «братнього конфлікту». Я переконаний, що це, з кількох причин, абсолютно неможливо.

Амалик
У книзі Буття є ще один братній конфлікт: між Яковом та Ісавом. У Старому Заповіті ми читаємо, що в контексті цієї братньої суперечки Ізраїль часто піддавався нападкам з боку сусідніх народів. Але Амалик, нащадок Ісава, перетнув кордон, за що був вічно проклятий. Коли народ Ізраїлю вийшов з Єгипту і проходив через Синайську пустелю, на нього напали
амаликитяни. Дуже підступно, атакували народ Ізраїлю тил, де знаходились найслабші люди, з метою вбити весь народ Ізраїлю в кінцевому результаті. Це була боротьба не на життя, а на смерть. Мойсей, підтримуваний Аароном і Хуром, був змушений підняти руки. Зрештою, Ізраїль переміг: «І сказав Господь до Мойсея: “Напиши це на пам’ятку в книзі, і поклади до вух Ісусових, що докраю зітру Я пам’ять Амаликову з-під неба.”» (Вих. 17:14). Таким чином, Амалик і його народ не просто тимчасово зазнали поразки, але були прокляті назавжди.

У Повторенні Закону 25:17-19 ми читаємо: «Пам’ятайте, що зробив був тобі Амалик у дорозі, коли ви виходили з Єгипту, що спіткав тебе в дорозі, і повбивав між тобою всіх задніх ослаблених, коли ти був змучений та струджений, а він не боявся Бога. І станеться, коли Господь, Бог твій, дасть тобі мир від усіх ворогів твоїх навколо в Краї, що Господь, Бог твій, дає тобі як спадок, щоб посісти його, то зітреш пам’ять Амалика з-під неба. Не забудь!»

У чому різниця між Амаликом і братньою суперечкою? Амалик не мав на меті просто виграти битву проти ізраїльського війська чи пограбувати врожай. Його метою було вчинити геноцид, починаючи зі слабких: людей похилого віку та дітей. Тут і настав переломний момент, коли братня суперечка перетворилася на прокляття.

«Він мав на меті вчинити геноцид, починаючи зі слабких»

Протягом століть часто з’являлися народи, які хотіли знищити весь народ Ізраїлю: «Вони проти народу Твого хитрий задум видумують, і нараджуються проти тих, кого Ти бережеш! Вони кажуть: Ходіть но, та знищимо їх з-між народів, і згадуватись більш не буде імення ізраїля!» (Псалом 83:3-4). Псалом також закінчується молитвою Ізраїля: «Нехай будуть вони засоромлені, й завжди хай будуть настрашені, і хай застидаються, й хай вони згинуть!» Таким чином, Амалик випадає з категорії «братерського конфлікту».

Змій і звірина
Про спробу геноциду проти Ізраїлю в останні часи ми також читаємо в Новому Завіті. У видінні на острові Патмос апостол Іван бачить жінку, яка щойно народить сина, «що всі народи має пасти залізним жезлом». Ця жінка уособлює Ізраїль, а син – Ісуса Христа, який народився від єврейської жінки Марії. Відразу після народження на дитину чекає змій, який хоче її зжерти. Змій уособлює сатану, який волів би поглинути Ісуса, Спасителя світу. Далі Іван описує, як Немовля піднімається до Бога і Його престолу на небі, а жінка тікає від змія: «І змій розлютувався на жінку, і пішов воювати з останком насіння її, що вони бережуть Божі заповіді та мають свідоцтво Ісусове» (Об’явлення 12:17). Отже, змій спочатку прагне знищити єврейський народ, а згодом і християн.

Далі ми читаємо, що повстає звірина, яка отримує всю владу від змія. Багато людей вражені цією звіриною і поклоняються їй. З’явиться впливовий політичний лідер, або об’єднана група лідерів. Цей лідер, ця звірина, буде говорити богохульства: «І відкрила вона свої уста на зневагу проти Бога, щоб богозневажати Ім’я Його й оселю Його, та тих, хто на небі живе. І їй дано провадити війну зо святими, та їх перемогти. І їй дана влада над кожним племенем, і народом, і язиком, і людом. І їй вклоняться всі, хто живе на землі, що їхні імена не написані в книгах життя Агнця, заколеного від закладин світу» (Об’явлення 13:6-8).

«Ісус Христос прийде саме вчасно, щоб розправитися зі змієм і звіром та його послідовниками»

Ці жахи, на щастя, не будуть вирішальними. Сам Ісус Христос прийде вчасно, щоб розправитися зі змієм, звіром і його послідовниками: «І схоплена була звірина, а з нею неправдивий пророк, що ознаки чинив перед нею, що ними звів тих, хто знамено звірини прийняв і поклонився був образові її. Обоє вони були вкинені живими до огняного озера, що сіркою горіло… А решта побита була мечем Того, Хто сидів на коні, що виходив із уст Його. І все птаство наїлося їхніми трупами…» (Об’явлення 19:20-21). Тут ми бачимо, що хула на Бога, геноцид проти єврейського народу і переслідування християн в кінцевому підсумку призводить не до примирення, а до прокляття. Отже, звір і ті, хто отримав знак звіра, не підпадають під категорію «братньої суперечки», і жодного примирення не відбувається.

«Кінцева мета – повне знищення “сіоністського режиму”»

Книга Об’явлення говорить, що звірина богозневажить і що багато хто на землі «вклонився»вірині. Ізраїль, таким чином, не має братерської суперечки з ХАМАСом і Хезболлою на півночі, а веде боротьбу не на життя, а на смерть, так само як Мойсей, Аарон і Гур вели боротьбу не на життя, а на смерть з Амаликом. На карту поставлено виживання Ізраїлю. Тішить те, що Бог захистить Свій народ, коли все буде поставлено на карту: «Від ворогів наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників» (Луки 1:71).