Вшанування пам’яті жертв Голокосту в Україні

27 січня – Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту, в тому числі і в Україні. Але, через війну, вшанування пам’яті зараз більш чутливе, ніж раніше.

Голокост від куль

Невідома багатьом, але від того не менш жахлива сторінка Голокосту в Україні набуває все більшого розголосу, зокрема завдяки різним організаціям та книзі французького священика Патріка Дебуа «Голокост від куль».

Під час Голокосту від куль загинуло щонайменше 1,5 мільйона українських євреїв. Сумними свідками цих подій є понад дві тисячі єврейських масових поховань. На немовлят і дітей, мовляв, навіть «не варто було» витрачати кулі, і тому їх ховали заживо.

Організація «Християни за Ізраїль» допомогла зробити цей розділ історії Голокосту відомим в Західній Європі. Для цього представники організовували освітні поїздки в Україну і встановлювали пам’ятники на єврейських масових похованнях (більше 35 памятників) . Останній пам’ятник було відкрито в жовтні 2021 року на полі біля кордону з Молдовою в присутності місцевого рабина. Це було всього за кілька місяців до початку війни.

В січні 2019 року в День пам’яті жертв Голокосту в Нейкерку  Рита Швейбес (на фото) з міста Тульчин, яка пережила Голокост, розповіла свою історію. Це був особливий день для неї. На жаль, Рита вже тривалий час хворіє і слабшає.

Переселенці

Те, що люди довгий час вважали немислимим, на жаль, минулого року стало реальністю. Сотні євреїв похилого віку та тих, хто пережив Голокост, змушені були знову втікати від війни. Ми допомагаємо їм, вживаючи практичних кроків.

Під час довгих евакуаційних поїздок із зон бойових дій на сході та півдні України ми запитували: «Чому ви їдете лише зараз?» На це ми отримували різноманітні відповіді, як-от:

• Ми завжди знаходили причину, щоб не їхати, але тепер ми більше не можемо зволікати з поверненням до Ізраїлю.

• Зараз ми ще можемо поїхати, але, судячи з того, що ми побачили в Маріуполі, можливо пізніше вже буде неможливо.

• Наші діти та онуки переконали нас поїхати до Ізраїлю зараз, поки ми ще можемо.

Кілька людей, які пережили Голокост, з таких міст, як Дніпро, Запоріжжя, Херсон, Маріуполь, Одеса, Харків і Суми, з 19 січня знаходяться у безпеці в Ізраїлі.

Серед них майже сліпий і майже глухий Роман, який народився в 1934 році. Ще 7-річним хлопчиком, він втікав зі своєю мамою, яка на руках несла його 4-річного брата. Бабуся з дідусем залишилися в селі десь між Дніпром і Кривим Рогом. Все налагодиться, думали вони. До того моменту, поки всіх євреїв з села не зігнали і не розстріляли на краю села.

Молодший брат Романа вже жив в Ізраїлі, і тепер Роман йде по його стопах. Він планує жити зі своєю онукою в Сдероті, недалеко від Сектора Газа.

27 січня

Сьогодні наші співробітники в Україні відвідають кількох людей, які пережили Голокост, але особливим чином ми будемо радіти тим сотням жертв Голокосту, які виїхали з країни і повернулися до Ізраїлю з початком війни.

Чи краще їм там? Запитайте членів нашої команди Аліну та Анемону, які зараз перебувають в Ізраїлі і відвідують багатьох із них.

Вони отримують відповіді: «Те, що ви допомогли нам виїхати з України в Ізраїль за надзвичайно складних обставин, вже було дивом, але те, що ви ще й приїжджаєте до нас сюди, – це поза межами нашого розуміння! Тепер, коли ми в Ізраїлі, ми задаємо собі питання, чому не приїхали раніше».

Міста-привиди?

Чи стануть Херсон, Запоріжжя, Дніпро, Харків такими ж містами-привидами, як Маріуполь? Ми не знаємо і не хочемо про це думати. Коли нам телефонують єврейські лідери з усіх цих місць, ми помічаємо велику різницю. Кілька місяців тому вони були ще досить позитивно налаштовані, але зараз вони втратили впевненість.

Місто Херсон на півдні України щодня обстрілюють російські ракети. | Фото: Християни за Ізраїль

Однак, ми точно знаємо, що Господь не залишить Своїх дітей в діаспорі, ні молодих ні похилого віку. Але Він також дає попередження: «Втікайте з північного краю… втікай до Сіону».

Була надомною Господня рука, і Дух Господній випровадив мене, і спинив мене серед долини, а вона повна кісток! І Він обвів мене біля них навколо, аж ось їх дуже багато на поверхні долини, і ось вони стали дуже сухі! І сказав Він мені: Сину людський, чи оживуть оці кості? А я відказав: Господи Боже, Ти знаєш!

І сказав Він мені: Пророкуй про ці кості, та й скажеш до них: Сухі кості, послухайте слова Господнього! Так говорить Господь Бог до цих кісток: Ось Я введу у вас духа і ви оживете! І дам на вас жили, і виросте на вас тіло, і простягну на вас шкіру, і дам у вас духа, і ви оживете. І пізнаєте ви, що Я Господь!

І пророкував я, як наказано. І знявся шум, коли я пророкував, і ось гуркіт, а кості зближалися, кістка до кістки своєї. І побачив я, аж ось на них жили, і виросло тіло, і була натягнена на них шкіра зверху, та духа не було в них.

І сказав Він мені: Пророкуй до духа, пророкуй, сину людський, та й скажеш до духа: Так говорить Господь Бог: Прилинь, духу, з чотирьох вітрів, і дихни на цих забитих, і нехай оживуть! І я пророкував, як Він наказав був мені, і ввійшов у них дух, і вони ожили, і поставали на ноги свої, військо дуже-дуже велике!…

І сказав Він мені: Сину людський, ці кості вони ввесь Ізраїлів дім. Ось вони кажуть: Повисихали наші кості, і загинула наша надія, нам кінець! Тому пророкуй та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Ось Я повідчиняю ваші гроби, і позводжу вас із ваших гробів, мій народе, і введу вас до Ізраїлевої землі! І пізнаєте ви, що Я Господь, коли Я повідчиняю ваші гроби, і коли позводжу вас із ваших гробів, Мій народе! І дам Я в вас Свого Духа, і ви оживете, і вміщу вас на вашій землі, і пізнаєте ви, що Я, Господь, сказав це й зробив, говорить Господь! Єзекіїль 37:1-14