Гарячий суп у холодній Україні
В той час, як в Україні не припиняються ракетні обстріли та атаки безпілотників, 16 благодійних їдальнь, які підтримує БФ «Християни за Ізраїль – Україна», продовжують безперервно працювати. Наприкінці листопада ми зв’язалися з усіма відповідальними особами з чіткою вказівкою: запастися продуктами харчування як мінімум на місяць, провести ретельне тестування генераторів і забезпечити достатній запас дизельного палива або бензину. Ніякої надмірної розкоші в той час, коли Україна готується до другої лютої зими.
У зимові дні, коли посилюються морози, а пронизливі вітри з півночі приносять холод, потреба у поживній, гарячій їжі стає першорядною, особливо для багатьох літніх людей. Відновлювальна сила ситного супу дарує не лише фізичне тепло, але й додає наснаги. Тим, хто надто слабкий, щоб вийти на вулицю, наляканий постійними бомбардуваннями або надто хворий, волонтери приносять подвійну порцію обіду додому кілька разів на тиждень.
Темрява і холод
Через холод і постійні бомбардування дедалі більше населених пунктів в Україні стикаються з перебоями в газопостачанні. У цих складних умовах відсутність опалення стає не просто незручністю, але й загрожує життю. Без функціонуючої системи опалення мешканці змушені шукати притулку деінде, оскільки перебування в неопалюваних будинках створює реальний ризик замерзнути до смерті. Якщо відсутність електрики і води можна витримати деякий час, то відсутність опалення в морозних умовах стає критичною проблемою. У кількох містах відкриті притулки з ліжками та опаленням, особливо для багатьох нужденних.
Попит на гарячі обіди зростає
Лише в Києві працюють чотири великі їдальні, одна з яких має великий намет, куди щотижня приходять поїсти сотні євреїв похилого віку. Їдальні працюють упродовж року, але особливо в холодні зимові місяці зростає попит на гарячу їжу – і ця їжа включає в себе суп! Оскільки вразливі групи населення змушені просто виживати у складних обставинах, їдальні слугують життєво важливими центрами підтримки для них.
Приготовано з турботою та роздано з любов’ю
Всі страви готуються з турботою, а їх роздача супроводжується теплими посмішками посвячених місцевих волонтерів. Холодні та похмурі зимові місяці приносять цілий потік нових потреб, а безперервна окопна війна на сході і півдні призводить до сплеску біженців, які потребують допомоги. Мені важко зрозуміти, як люди на сході та півдні справляються з ситуацією, що там склалася!
Світлана
Однією з одержувачів допомоги в Білій Церкві є Світлана. Вона пережила Голокост. Її старші брати загинули в боях, а молодші були відправлені разом з нею в дитячий концтабір, де проводилися медичні експерименти, в результаті яких брати померли. Її мати, яка пережила нацистів, наприкінці війни була відправлена до сталінського табору. Світлана виросла в дитячих будинках і все життя була залишена напризволяще. Їй досі важко звикнути до того, що тепер про неї хтось піклується. Кожного разу, коли ми приїжджаємо, вона готує подарунок – просто хоче висловити свою вдячність. «Я вас так люблю, що не можу передати словами! Ви стали для мене рідними!» – каже Світлана.
